Нами була сформульована теорія, що пояснює вплив нормальних імунних станів на ризики розвитку несприятливого перебігу фізіологічних процесів - теорія імунних акцентуацій. Ця теорія набула фактичних доказів на прикладі прогнозування перебігу репродуктивного процесу після процедури ін вітро фертилізації. Асоціативний та корелятивний аналіз виявив складну фізіологічну природу імунних акцентуацій та підтвердив несприятливе клінічне значення імуноакцентованого фенотипу. Теорія імунних акцентуацій відкриває нові можливості для використання імунодіагностики у прогнозуванні успішності лікування та обрахунку ризику несприятливого перебігу цілої низки захворювань.
Доповідач: Борис В. Донськой захистив кандидатську дисертацію у віці 31 рік зроблену в Інституті педіатрії акушерства та гінекології НАМНУ. Натепер старший науковий співробітник лабораторії імунології інституту педіатрії акушерства та гінекології НАМНУ. Сфера досліджень: імунологія репродукції, імунологічні методи та розробка імунодіагностичних моделей. Автор більше 30 наукових статей та 80 тез на наукових конференціях.
Штами бактерій роду Bacillus, виділені з ризосфери, успішно застосовуються в сільському господарстві для стимуляції росту та захисту рослин від фітопатогенів. Хоча біопестiциди застосовуються в сільському господарстві вже досить давно, досі не ясно в чому полягає відмінність між відібраними високоактивними штамами і безліччю менш активних ізолятів. Завдяки порівнянню геномів були виявлені 16 генів, що були представлені тільки у біологічно активних штамів. У даній роботі були отримані повногеномнi сиквенси 12 штамів з Української колекції мікроорганізмів. Серед них були гени стійкості до оксидативного стресу і до антибіотиків, пермiази цукрів, регулятори транскрипції та ендонуклiази. Імовірно ці гени були придбані у наслiдок горизонтального переносу. Була розроблена нова технологія генетичного баркодінгу біотехнологічно важливих штамів, яка дозволяла ідентифікувати в навколишньому середовищі види бактерій, підвиди, клональні лінії та навіть індивідуальні штами, використовуючи для цього метагеномний підхiд. Цей аналіз буде корисний для пошуку біотехнологічних культур для ефективного застосування на різних грунтах для захисту певних сільськогосподарських культур.
Доповідач: Рева Олег Миколайович захистив кандидатську дисертацію з систематики бактерій роду Bacillus у віці 25 рокiв в Інституті мiкробiологiї i вiрусологiї iм. Д.К. Заболотного НАНУ в м. Києвi. Постдокторське стажування по бiоiнформатицi вiн проходив у Вищiй медичнiй школi м. Гановер, Нiмеччина. Натепер вiн працює асоційованим професором у Центрi бiоiнформатики i комп’ютерної бiологiї в Унiверситетi Преторiї, ПАР. Сфера досліджень: бактерiальна геномiка, генетичний баркодiнг та молекулярний докiнг у бiотехнологiї i медицинi. Автор 77 науковых статей i 6 глав в наукових книгах, якi цитувалися близько 1500 разiв, індекс Хірша – 20.
Доповідь присвячена вивченню антиендотоксинового імунітету та поліморфізму генів рецепторів CD14 (C-159T) та TLR-4 (Asp299Gly) у пацієнтів з різними субтипами бронхіальної астми. Ендотоксин-залежне хронічне запалення при бронхіальній астмі супроводжується збільшенням концентрації сироваткових антиендотоксинових антитіл класу М, G, sCD14 в індукованому мокротинні та зниженням концентрації секреторного антиендотоксинового IgА. При наявності генотипу CT+TT (C159T-CD14) ризик розвитку астми зменшується при неатопічному, нейтрофільному, рефрактерному субтипі, але зростає при еозинофільному субтипі та у пацієнтів з нечастими загостреннями. При наявності генотипу AG+GG (Asp299Gly-TLR-4) ризик розвитку астми зростає при атопічному, еозинофільному, кортикостероїд-чутливому субтипі та у пацієнтів з раннім початком астми, оборотною обструкцією. Ефективність інгаляційних кортикостероїдів та модифікаторів лейкотрієнів при бронхіальній астмі залежить від поліморфізму Asp299Gly-TLR-4.
Доповідач: Бісюк Юрій Анатолійович кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Член Українського товариства фахівців з клінічної імунології та алергології, Європейської академія алергології і клінічної імунології, Американського коледжу алергії, астми та імунології, Американської академії алергії, астми і імунології. В 2009 році проходив стажування в Immunology Research Institute of New England, Бостон, США. Сфера досліджень: вивчення генетичного поліморфізму хронічного запалення при бронхіальній астмі. Автор більш ніж 70 статей та 2 монографій. Нагороджений почесними грамотами МОЗ України та Ради міністрів Автономної республіки Крим.
Нами було проведено визначення рівня цитокінів (ІЛ-2, ІЛ-6 та ІЛ-10) у сироватці крові хворих на серцеву недостатність (СН), яким проводили лікування клітинним препаратом «кріоконсервована пуповинна кров (ПК) людини». Препарат містив популяцію стовбурових клітин (СК), яка була виділена з ПК людини і законсервована при температурі -196°С. Оцінку цитокінового профілю проводили до трансплантації СК (ТСК), та на 1, 3, 6 і 9 місяців в динаміці після ТСК. ІЛ-2 виробляється активованими Т-лімфоцитами і є фактором росту Т-клітин, посилює генерацію В-клітин із CD34 +/- мононуклеарних клітин ПК. У нашій роботі показано відсутність змін сироваткових рівнів ІЛ-2 в процесі ТСК і відповідність його рівням здорових осіб. Рівень протизапального цитокіну ІЛ-10 також не змінювався після ТСК. Виявили підвищений рівень прозапального цитокіну ІЛ-6 в сироватці крові хворих до ТСК, який вказує, що має місце активація Тх-1 запальної відповіді і участь цього цитокіну в патогенезі СН. На 6 міс. після ТСК вміст ІЛ-6 в сироватці крові хворих достовірно зменшувався до рівня фізіологічно нормальних значень, проте до 9 міс. його рівень знову збільшувався, що вказує на активацію Тх-1 відповіді і здатність цього цитокіну гальмувати Тх-2 імунну відповідь.
Доповідач: Стасенко Аліна Анатоліївна захистила кандидатську дисертацію в 1996 році у віці 33 років, докторську дисертацію - в 2013 році у віці 49 років. В даний час вона працює старшим науковим співробітником в лабораторії імунології Національного інституту хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова, Київ. Сфера досліджень: гуморальні і клітинні фактори реґіонарного і системного імунітету у хворих з гнійними захворюваннями та гнійними ускладненнями хірургічних втручань. Автор 104 наукових публікацій.
У лекції систематизовані і критично проаналізовані сучасні концепції стосовно основних функціональних фенотипів моно- і поліморфноядерних фагоцитів та механізмів їх формування. Розглядається функціональна поляризація фагоцитів у патогенезі соматичних захворювань. Обговорюється діагностична та прогностична значимість оцінки функціональної поляризації фагоцитів різних популяцій та різної локалізації.
Доповілдач: Сківка Лариса Михайлівна д.б.н., захистила кандидатську дисертацію у віці 28 років в Інституті експериментальної патології, онкології та радаобаології ім.Р.Є.Кавецького НАНУ та докторську дисертацію в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. На даний час є завідувачем кафедри мікробіології та загальної імунології ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сфера досліджень: імуномодуляція як компонент ад’ювантної терапії за пухлинного росту, функціональна поляризація фагоцитів у патогенезі запальних захворювань. Автор більш ніж 100 наукових публікацій, у т.ч. 23 статей у фахових періодичних виданнях, індексованих у міжнародних наукометричних базах. А також автором і співавтором більш, ніж 60 тез наукових форумів.
Доповідач: Іваниця Володимир Олексійович доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, проректор з нау-кової роботи, завідувач кафедри мікробіології і вірусології Одеського національного універси-тету імені І.І. Мечникова. Віце-президент Товариства мікробіологів України. Головний редактор наукового журналу "Мікробіологія і біотехнологія". На базі ОНУ спільно з Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАНУ організував та проводить Міжнародну літню школу з молекулярної мікробіології і біотехнології для молодих учених. Розробив концепцію мінливості мікроорганізмів в напрямку зростання їх агресивних властивостей за умов хронічного забруднення природного середовища хімічними токсикантами, вніс значний вклад у вивчення біологічної різноманітності мікроорганізмів Чорного моря. Сфера досліджень: морська мікробіологія, біологічна різноманітність мікроорганізмів, придбання резистентності бактерій в природних умовах під впливом токсикантів, бактеріоцини, бактеріо-фаги, механізми взаємодії бактерій і рослин, біотехнологія захисту рослин і навколишнього середовища. Автор більш ніж в 170 статей, 7 монографій та словників, 6 посібників, співавтор 25 охоронних документів.
Розвиток запального процесу в товстій кишці при коліті пов'язано зі збільшенням проникності гематоенцефалічного бар'єру і втратою центральних дофамінергічних нейронів. З іншого боку, руйнування центральних дофамінергічних нейронів, під час хвороби Паркінсона (PD) характеризується порушенням у функціонуванні товстої кишки, зокрема розвитком закрепів. Ці зрушення, в свою чергу, можуть зумовлювати ріст патогенної мікрофлори і, відповідно, порушення цілісності кишкового бар'єру, розвиток запалення і подальше загострення симптомів БП. Будуть представлені наші останні дослідження щодо взаємозв’язку між ушкодженням центральних дофамінергічних нейронів на ранніх стадіях PD та розвиткjм запалення в товстій кишці.
Доповідач: Ганна Толстанова захистила кандидатську диссертацію за спеціальністю фізіологія людини і тварин в 2003 р та отримала ступінь доктора наук за спеціальністю біохімія в 2011 р. в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Київ, Україна. З 2006 по 2013 рік, працювала науковим співробітником в VA Medical Center, Лонг-Біч; на медичному факультеті ім. Девіді Гефена Каліфорнійського університету м. Лос анджелес, Каліфорнія, США. На сьогодні працює начальником науково-дослідної частини Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна. Вона є дійсним членом Британського фізіологічного товариства (www.physoc.org), входить у склад редколегій рецензованих журналів: Frontiers in Pharmacology, Український біохімічний журнал. Сфера досліджень: дослідження ролі ендотеліальної і епітеліальної проникності, ендотелій-асоційованих тарнскрипційних факторів та факторів росту в патогенезі захворювань травного тракту. Автор 50 наукових статей і 4 глав книг, H-індекс 9.
Результати проведених нами досліджень дозволили отримати цілісне уявлення про біогеохімічну роль мікроскопічних грибів і закласти основи геомікологіі - нового напряму науки про роль грибів в фундаментальних геологічних процесах, включаючи кругообіг металів і перетворення мінералів в природі. В рамках розкриття механізмів біогеохімічної діяльності грибів ми вивчали природу хімічного зв'язування біоакумульованих в процесі трансформації мінералів грибами токсичних металів за допомогою синхротронної ренгено-абсорбційної спектроскопії. Було виявлено, що в зв'язуванні токсичних металів в біомасі переважно беруть участь кисеневмісні фосфатні і карбоксилатні ліганди, а природа лігандів залежить від багатьох фізико-хімічних і біологічних факторів. Нами була показана просторово-часова еволюція біогеохімічних перетворень міді в колоніях мікроміцетів і їх мікрооточенні.
Доповідач: Фоміна Марина Олександрівна у віці 28 років захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю мікробіологія, виконану в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ в м.Києві. Її перше постдокторське стажування в Інституті Біологічних Наук Університету м Данді в Шотландії, Великобританія, поклало початок багаторічній спільній роботі та співпраці з провідною у світі Геомікробіологічною Групою під керівництвом професора Джеффрі М. Гедда. Марина Олександрівна була нагороджена престижними нагородами за мікроскопічні дослідження від Британського Мікологічного Товариства у 2004 році у Ноттінгемі та від Королівського Мікроскопічного Товариства в 2006 році у Лондоні, Великобританія. В даний час вона працює старшим науковим співробітником в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ в м.Києві. Сфера досліджень: включає мікробну екологію, мікологію, геомікробіологію, мікроскопію, біотехнологію, біоремедіацію і, останнім часом, мікроеукаріотічні пробіотики. Автор понад 100 наукових праць. Опублікувала близько 40 статей та 6 глав в наукових книгах, які цитувалися більше 1200 разів, Херші індекс 19.
З води озера Яворівське нами були виділені і досліджені мікроорганізми, які забезпечують процеси перетворення сполук сульфуру. Показано, що сульфат- та сірковідновлювальні бактерії беруть участь у трансформації органічних сполук, використовуючи їх як донори електронів дисиміляційної сульфат-, сірко- чи металоредукції. Утворений бактеріями гідроген сульфід взаємодіє з йонами металів з утворенням їх нерозчинних сульфідів. Ці бактерії у процесі анаеробного дихання також можуть відновлювати йони металів і переводити їх у менш токсичні форми. У збагаченій сульфатами воді саме інтенсивність сульфатвідновлення визначає швидкість розвитку пурпурових і зелених фотосинтезувальних сіркобактерій і є каталізатором кругообігу речовин загалом. Результати аналізу вмісту у воді іонів важких металів показали їхнє швидке нагромадження у придонних відкладах, що призводить до порушень функціонування мікробоценозів. Йони металів із змінною валентністю спричиняють утворення активних метаболітів кисню. Наші дослідження також стосувалися впливу деяких металів на клітини бактерій, на систему їхнього антиоксидантного захисту, що є важливим для розуміння шляхів регулювання метаболізму цих мікроорганізмів у процесі очищення природних і стічних вод.
Доповідач: Гнатуш Світлана Олексіївна захистила кандидатську дисертацію в Інституті мiкробiологiї i вiрусологiї iм. Д. К. Заболотного НАН України на тему «Утворення етилового спирту лактозозасвоючими дріжджами та його роль у регуляції ферментів обміну вуглеводів» Працює у Львівському національному університеті імені Івана Франка, пройшовши шлях від інженера кафедри мікробіології до декана біологічного факультету. З 2014 року завідує кафедрою мікробіології. У 2015 році отримала вчене звання професора кафедри. Сфера досліджень:фізіолого-біохімічні властивості мікроорганізмів, які забезпечують кругообіг сульфуру у природі, вплив сполук важких металів на клітини бактерій, мікробоценози породних відвалів вугільних шахт. Співавтор двох підручників, 4 навчальних посібників, 2 монографій, 7 патентів/авторських свідоцтв, 107 статей.
Розроблено нові полікомпонентні біопрепарати на основі селекціонованих ґрунтових стрептоміцетов: Streptomyces avermitilis IMV Ас-5015 (Аверком і Аверком нова-2), S. netropsis IMV Ас-5025 (Фітовіт) і S. violaceus IMV Ас-5027 (Віолар). Ці біопрепарати містять біологічно активні метаболіти продуцентів: антипаразитарні антибіотики, вільні аміно- і жирні кислоти, ліпіди, фітогормони (ауксини, цитокініни, гібереліни і брасиностероїди). Нові біопрепарати підвищують стійкість рослин до ушкодження паразитичними нематодами. Аналіз популяційної щільності нематодного комплексу свідчить про зменшення загальної кількості паразитичних нематод в коренях рослин, оброблених Аверкомом, Аверкомом нова-2, Віоларом і Фітовітом у 4-10 разів у порівнянні з необробленими контрольними рослинами. Нові мікробні продукти репрограмують геном рослин, тобто індукують синтез в рослинних клітинах малих регуляторних si/mi РНК з імуностимулювальними по відношенню до паразитичних нематод властивостями. У результаті зростає стійкість рослин до цих шкідників, підвищується врожай і поліпшується його якість.
Доповідач: Іутинська Галина Олександрівна член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАН України. Закінчила Одеський державний університет ім.І.І.Мечнікова, біологічний факультет. Сфера досліджень: клітинна біологія, загальна і ґрунтова мікробіологія, функціонування мікробних клітин в природних екосистемах та у біотехнологічних процесах, вивчення структурних і функціональних властивостей ґрунтових мікробіоценозів, мікробного синтезу антибіотиків та інших біологічно активних сполук. Автор більш як 300 наукових праць, у тому числі 13 монографій, 1 навчального посібника, 18 патентів. Відзначена премією НАН України ім. Д.К.Заболотного, Премією президентів Академій наук України, Білорусі і Молдови.
Нами запропонований комплексний підхід до розробки основ ефективної взаємодії пробіотиків на основі бактерій роду Bacillus з макроорганізмом, що базується на безпечності препаратів і антимікробної, біосинтетичної, імуномодулювальної і протипухлинної активностей штамів бацил, що є їх основою. Науково обґрунтовано доцільність застосування спорових пробіотиків для лікування різних патологічних процесів, які супроводжуються дисбіозами.
Доповідач: Сафронова Лариса Анатоліївна доктор біологічних наук, до 2010 року працювала старшим науковим співробітником відділу антибіотиків, з 2010 року - завідувач відділу інновацій і трансферу технологій Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Сфера досліджень: дослідження біологічних властивостей бактерій роду Bacillus, розробка і впровадження пробіотичних препаратів на основі живих штамів бацил, дослідження механізмів дії і впливу на макроорганізм пробіотичних препаратів. Автор 100 наукових праць, розділу у книзі (англійською мовою) та 8 патентів на винаходи.
Алергічний контактний дерматит проявляється на шкірі каскадом послідовних процесів, що беруть початок від активації вродженої ланки імунної системи у відповідь на гаптенізацію білків шкіри і пов'язаний з цим запальний процес, який спонукає дендритні клітини шкіри до дозрівання, міграції в регіональні лімфатичні вузли, де відбувається представлення гаптенізованих аутопротеїнів антигенспецифічним Т лімфоцитам. Гаптени через механізми, що ще недостатньо вивчені, запускають в клітинах формуювання білкових комплексів - інфламасом, що включає білки NOD-рецептора, чутливого до чужорідних патоген-асоційованих молекулярних патернів (PAMP). Все це викликає в клітинах шкіри продукцію реактивних форм кисню, які призводять до виділення пошкодженою клітиною АТФ, а також утворення і виділення клітиною низкомолекулярної гіалуронової кислоти. Точна роль кожного типу клітин і послідовність подій все ще не визначені. Для невеликого числа контактних алергенів, вивчених на сьогодні, відомо, що вони розпізнаються TLR і інфламасомами. Це вказує на можливість того, що активація цих шляхів безпосередньо є спільною рисою для всіх речовин зі здатністю до сенсибілізації.
Доповідач: Курченко Андрій Ігорович д.мед.н., професор, завідувач кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. З відзнакою закінчив Чернівецький медичний інститут за спеціальністю лікувальна справа. У 2008 році захистив докторську дисертацію на тему “Атопічний дерматит: характеристика змін системного та локального імунітету”. Має вищу фахову категорію за трьох клінічних спеціальностей: клінічна імунологія, алергологія та дерматовенерологія. Заступник головного редактора фахового журналу «Імунологія та алергологія: наука і практика». Дійсний член Європейської та Американської академій алергології та клінічної імунології. У 2011 році обраний віце-президентом Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації. З квітня 2012 р. обіймає посаду завідувача кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики. Є співавтором підручника і 3 навчальних посібників, 1 типової і 5 робочих навчальних програм, автор 170 наукових праць.
Корозія металевих конструкцій за атмосферних умов є добре відомим феноменом. Додавання морської води до такої системи робить середовище ще біль агресивним, що призводить до колосальних фінансових витрат. Традиційно вважається, що головним фактором корозії баластних танків є хімічна корозія, але яку роль в корозії баластних танків відіграють мікроорганізми?
Доповідач: Гірт Поттерс
вивчав біологію в університеті Антверпену, Бельгія. Захистив дисертацію доктора філософії з біології за темою «Роль аскорбату в регуляції клітинного циклу та клітинного окислювально-відновлювального потенціалу в культурі клітин Nicotiana tabacum L.Cv. Bright Yellow-2» у 2002 році. Після захисту продовжує працювати в тій самій лабораторії за трирічною програмою Національного Наукового Фонду, після чого продовжив роботу на факультеті Біоінженерії, де започаткував тематику з дослідження бамбуку та фіторемедіації. У 2011 отримав позицію професора з хімії та екології в Морській Академії Антверпену. Доктор Поттерс також головує в науковій комісії ботанічного саду Меркспласу, Фландрія, та є президентом некомерційної організації Bio-MENS, яка спеціалізується на популяризації науки серед молоді.
Автор 41 статті, 10 тез до конференцій, підручника по забрудненню морського середовища, 33 статі у популярних виданнях та 3 глав до книг.
Короткий огляд останніх даних про адаптивну імунну відповідь у бактерій і архей, пов'язаних з функціональною активністю CRISPR/Cas систем. Основний акцент зроблений на вплив бактеріальних/архейних систем CRISPR/Cas на еволюцію бактеріофагів, а також на аспектах коеволюції бактерій і їх фагів.
Доповідач: Поліщук Валерій Петрович захистив докторську дисертацію на тему "Прогнозування і закономірності вірусів рослин в біоценозах України" у віці 42 років, в Інституті мікробіології і вірусології Д.К. Заболотного НАН України в Києві. З 2002 року він працював в якості професора, а з 2004 року до теперішнього часу - в якості завідувача кафедрою вірусології ННЦ "Інститут біології" Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сфера досліджень: екологія вірусів; епідеміологія вірусів рослин; вплив факторів оточуючого середовища на розвиток вірусної інфекції; діагностика вірусних інфекцій. Автор і співавтор 8 рукописів і понад 200 наукових праць, багато з яких були опубліковані у відомих міжнародних журналах. Має 5 патентів на винаходи.
В роботі підтверджені вільнорадикальна теорія старіння та теорія старіння Мечнікова щодо змін у кількісному та якісному складі мікрофлори кишечнику у старечому віці, що дозволило запропонувати періодичне вживання мультипробіотика «Симбітер ацидофільний» концентрований в якості препарату, що запобігає віковим змінам в системі антиоксидантного захисту в різних середовищах організму, в мікробіоценозі товстої кишки, секреції гідрохлоридної кислоти в шлунку, транспорті води, іонів натрію і хлору через епітелій товстої кишки. Доведено, що мультипробіотик уповільнює старіння, що проявляється у зменшенні концентрації в сироватці крові біомаркера старіння – азоту сечовини та у збільшенні тривалості життя щурів на 11,9%.
Доповідач: Берегова Тетяна Володимирівна лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, у 1985 р. захистила кандидатську, а у 2001 р. – докторську дисертацію, яка була присвячена центральному гальмуванню шлункової секреції. Все її трудове життя пов’язане з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. У 2005 р. Береговій Т.В. присвоєно вчене звання професора зі спеціальності фізіологія людини і тварин. Останні 15 років працює на посаді завідувача НДЛ «Фармакології і експериментальної патології» Навчально-наукового центру «Інститут біології» КНУ імені Тараса Шевченка. Сфера досліджень: фізіологія, патологія, фармакологія шлунково-кишкового тракту, механізми клітинно-тканинного ураження та цитопротекції, роль мікрофлори травної системи у підтриманні структурної цілісності і функціонального стану органів травлення. Вона є автором майже 600 наукових праць, 3 навчальних посібникі, 4 монографій, 15 авторських свідоцтв та патентів.
Обзор основных подходов к стимулированию растительно-микробных взаимодействий, в частности биологической фиксации азота. Биологическая фиксация азота является мощным фактором сохранения и восстановления плодородия почвы, повышения продуктивности агроценозов. Значительное внимание уделяется изучению микрофлоры почвы под посев растений, которые являются агентами влияния внешних факторов и индикаторами состояния экосистем. Широкое применение экологически безопасных технологий, использующих микробные препараты азотфиксирующих микроорганизмов является перспективным для получения высококачественной конкурентоспособной сельскохозяйственной продукции, сохранения почвы и окружающей среды.
Доповідач: Патика Володимир Пилипович Доктор біологічних наук, професор. Академік НААНУ. Академік АН ВШ України. У 1975 р. захистив дисертацію на здобуття ступеня канд. біол. наук, присвячену природі фітотоксичних речовин ґрунтових мікроорганізмів, у 1992 р. — дисертацію на здобуття ступеня доктора біол. наук: «Роль азотфиксуючих мікроорганізмів в підвищенні продуктивності сільськогосподарських рослин». 1997–2000 рр. – директор Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН; у 2000–2005 рр. – директор Інституту агроекології та біотехнології УААН, з 2005 р. – професор кафедри біотехнології факультету екологічної безпеки Національного аграрного університету. З 2006 р. – завідувач відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Опублікував понад 540 наукових праць, ряд оглядів, проблемних статей, 15 колективних монографій, одержав 36 патентів і авторських свідоцтв. Фундатор «Агроекологічного журналу», член редакційної ради «Мікробіологічного журналу», «Мікробіологія і біотехнологія» і «Фізіологія і біохімія культурних рослин», «Вісник Харківського національного аграрного університету».
Парентеральний шлях доставки антигену може індукувати у вакцинованих суб'єктів високі рівні сироваткових антитіл переважно класу IgG, які можуть захистити організм від системного поширення патогену. На противагу цьому, пероральний шлях доставки вакцини забезпечує ефективний IgA-залежний мукозальний імунітет, який може захистити організм від бактеріальної колонізації, а також запобігти проникненню патогенів або токсинів в кров. Проте, ефективність перорального введення вільних антигенів обмежена їх деградацією в шлунково-кишковому тракті та поганим поглинанням М-клітинами. В даній доповіді розглядаються системи носіїв для доставки антигенів при мукозальній імунізації.
Доповідач: Колибо Денис Володимирович Колибо Денис Володимирович, закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедру загальної мікробіології та імунології в 1995 році В 1995-1998 був аспірантом в Інституті біоорганічної хімії і нафтохімії Національної академії наук України, де захистив кандидатську дисертацію. Дослідження для докторської дисертації проводив у відділенні молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Отримав звання доктора наук в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України в 2011 р. Поточне місце роботи: Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, на посаді заступника директора інституту. Також, з 2000 року - професор кафедри загальної мікробіології та імунології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Сфера досліджень: імунне розпізнавання бактеріальних антигенів.
ENG
РУС